Перебуваючи поодинці, ми стали ближчими — як карантин змінив кожного з нас

Автор статті: Тетяна Ворончук

Дата публікації: 29 Травня 2020

Кожен виклик — це досвід. Карантин і робота з дому, коли доводилося швидко адаптуватися до нових потреб клієнтів і виходити в Zoom з будь-яких місць, став новим і цінним досвідом, який ми додали до спільної скарбнички Perfect PR. Як це було — ділимося досягненнями і кумедними моментами.          

91991271_231109784963056_1113055313222696960_n

 

«Нам вдалося залишатися «одним цілим»: ефективно брейнштормити»

Ольга Лех: «Ми, звісно, добре знаємо з досвіду, що таке інформаційна турбулентність. Проте така кількість Zоом-нарад, завдань, змін форматів та способів роботи, кількість переформатувань проєктів та планів, кількість повідомлень у месенджерах та кількість дзвінків, яка була цієї карантинної весни, — це насправді героїчно. А ще за час карантину ми вкотре зрозуміли, у чому наша суперсила: командна робота «Перфектних» — це робота за будь-яких умов та у будь-яких місцях, і подекуди нон-стоп». 

Женя Слободянюк: «Одним із важливих принципів, якого ми дотримуємося в агенції, — це те, що всі наші здобутки спільні. Тобто за будь-якою ідеєю чи реалізованим проєктом стоїть команда, а не один фахівець. Під час карантину ми працювали кожен у своєму домашньому офісі, однак нам вдалося залишатися «одним цілим»: ефективно брейнштормити над проєктами, продовжувати речення у Google-docs та без вагань вмикатися у роботу понаднормово, коли потрібна була допомога комусь із колег».

Наталя Туркевич: «Працюючи дистанційно, запровадили регулярні Zoom-наради з клієнтами, щоб бути завжди на зв’язку та в курсі усіх справ. У такій ситуації важливо відчувати настрої один одного та ритм роботи. Ще більше почали цінувати свій час і таймінги агенції: не відволікати колег зайвими коментарями, комунікувати швидше й ефективніше».

Ревіде Зіятдінова: «Основним викликом під час карантину було не лише адаптувати всі проєкти, медіапланування, контент-плани до нових інфоприводів, але й адаптуватись внутрішньо до нових умов роботи. Мені здається, нам це вдалось досить швидко та ефективно, що ще раз довело, що можемо працювати звідки завгодно».

Тетяна Ворончук: «На час карантину робота з дому стала трохи більше концентрованою. За цей час нам вдалося запустити проект у співпраці з ЕВА й почати низку активностей для агенції. Як на мене, карантин був доволі продуктивним у плані об’ємів і якості роботи». 

Рита Фломбойм: «Ми всі гарно впоралися з цим карантинним викликом. Класно організували спільну роботу, швидко адаптувалися до змін, запропонували клієнтам релевантні інструменти. Перфектно спрацювали!;) Нашим спільним агентським здобутком вважаю тихі години — час, коли ми працюємо без соціальних мереж протягом дня. Це супер-інструмент, починаєш відчувати свій особистий час та концентруєшся на роботі».

Катерина Алімова: «Найпозитивнішим здобутком всієї агенції вважаю те, що перебуваючи вдома поодинці, разом ми стали ближчими. Карантин сильніше згуртував київський та львівський офіси, і це дозволило нам згенерувати ще більше креативних та ефективних рішень для клієнтів та агенції. Карантин, як міксер, змішав усіх нас разом, і це дозволило «випікати» ще кращі ідеї та рішення для клієнтів».

 

Але карантин — це не лише про роботу, але й про особисті здобутки, домашній затишок і, звісно, кумедні випадки. 

«Під час карантину видавництва та книгарні пропонували акції на свої книги: були знижки та безкоштовні доставки. Тож я чудово поповнила свою бібліотеку новинками та бестселерами. І якщо останніми роками я здебільшого купувала книги в електронному форматі, бо це відповідало способу життя — компактно і завжди з собою, то під час карантину віддавала перевагу паперовим книгам. Серед кращого прочитаного з художньої літератури — «Похований велетень» та «Залишок дня», автора Кадзіо Ішігуро, з нехудожньої — «MBA за 10 днів», — розповідає Женя Слободянюк. — Ніколи не забуду, коли під час однієї з нарад у Zoom, я бігала навколо будинку і шукала свою донечку, бо в неї вже починався онлайн-урок. У руках в мене був ноутбук, у вухах — навушники. Камеру, звичайно, вимкнула, щоб не дуже здивувати колег».

«Якщо говорити про особистий карантинний здобуток — це, беззаперечно, закриття всіх «ґештальтів», зокрема всі книги з режиму «у черзі» перейшли у «виконане». І ще, український кінематограф — найбільше задоволення цієї весни! Якось важко пригадати кумедний випадок з карантину, просто цитати із серіалу «Спіймати Кайдаша» тепер активні у вжитку моєї сім’ї», — пригадує Ольга Лех. 

«Мій здобуток: більше часу на читання книг профільних та художніх («Пиши, скорочуй», «Фактологія», «Довгий шлях до свободи», OSHO «Пошук»). Проходження курсів на Prometheus — слухала їх вечорами, під час приготування їжі, та все ж. Щодня виділяти 20 хв на спорт — здається мало, та якщо вдається виконувати все регулярно, відчуваєш велику внутрішню перемогу. Мабуть, сюди можна додати спонтанне й незаплановане проведення прямого ефіру на сторінці клієнта, це був мій перший прямий ефір та наче вийшло непогано, — каже Наталя Туркевич. — Кумедний випадок — нічого трешового не було насправді. Дистанційна робота — це в останній момент перед виходом в Zoom пригадувати й знімати з голови пов’язку «заячі вуха», під час перерви ходити на балкон поливати рослини, щоразу ввечері, коли на обличчі маска, щиро сподіватись, що ніхто не набере на термінову відеонараду, адже в карантин робочий день ще більше розмитий».   

«Про особисті досягнення говорити важче, на жаль, тут менше пощастило зі здоров’ям. Попри те, тішить, що вдалося довести до систематичності хоч мінімальні фізичні навантаження й англійську, а також не покинути недавнє захоплення — дубляж, — каже Тетяна Ворончук, — Кумедний момент — це, мабуть, напад розлючених бджіл:)) Коли я вдома, у батьків, моє робоче місце часто переміщається на подвір’я. Одного такого дня з вулика втік рій бджіл і на деякий час завис на гілці дерева. І от коли його звідти знімали, щось пішло не так, і бджоли кинулися на всіх, хто був у дворі. Добре, що тоді не доводиться виходити у Zoom з робочими питаннями:))»

«Основним досягненням, якщо можна так сказати, вважаю майже мирне співіснування із рідними у одній квартирі та їх розуміння того, що навіть якщо я вдома – я все одно на роботі, — розповідає Ревіде Зіятдінова. — Із кумедного – Zoom-фони, які я активно використовувала під час карантину, тому що моя кішка часто любила з’являтись перед камерою під час робочих нарад: застрибнути на спинку крісла/на шафу/на мене. Віртуальні фони хоч і не допомогли повністю, проте мінімізували кількість зображень моєї домашньої тваринки на наших скрінах із Zoom-нарад». 

«Найбільшим власним здобутком вважаю те, що позбулася хронічного поспіху. Раніше поспішала завжди, навіть, коли нікуди. Постійне відчуття бігу дуже втомлює. Тому пишаюся, що змогла привчити себе до ґрунтовних роздумів, спокійних робочих годин та терпіння, —  зазначає Рита Фломбойм. — За час карантину ми з моїм мопсом: набрали по 3 кг; навчилися працювати в будь-яких позах; навчилися збиратися на нараду за 30 секунд; виспалися!»

«Не часто побачиш, як до твого вікна підлітає чоловік на тросі:))»

Катерина Алімова: «Мій особистий здобуток — це внутрішній розвиток та переосмислення цінностей. Якщо говорити більш приземлені та конкретні речі, то я почала ґрунтовно вчити англійську і за карантин пройшла невеликий курс від BBC. А взагалі не скажу, що вільного часу через роботу з дому стало більше. А найкумеднішим моментом став чоловік-будівельник, який раптово з’явився у вікні, біля якого я якраз працювала. Спочатку дуже перелякалася від несподіванки, а потім ситуація здалася дуже смішною. Не часто побачиш, як до твого вікна підлітає чоловік на тросі:))»