Ейджизм: топ-5 порад, як перетворити цей стереотип у перевагу

Автор статті: Галина Патейчук

Дата публікації: 28 Лютого 2020

Проблема ейджизму на ринку праці існує, однак обговорюється менш активно, ніж, наприклад, сексизм. Наш HR-партнер Галина Патейчук дослідила проблему ейджизму у статті для журналу «Академія гостинності». З дозволу авторки публікуємо матеріал, адже тема на часі. 

film-stazher-2015-lozh-pod-prikrytiem-6

Кадр з фільму “Стажер”

Кожен керівник, формуючи команду, зіштовхується з проблемою постійного пошуку та вибору. Здебільшого серед вимог до кандидата – наявність відповідної освіти, професійного досвіду, особистих якостей і, хоча ніхто про це відкрито не заявляє, вік. Саме вік може стати основною причиною відмови, навіть при наявності усіх інших переваг.

Саме «застарий вік» 54% українців називають найбільш вагомим фактором дискримінації на роботі. «Застарий» – це 49 років. Роботодавці цілком розділяють стереотипи, що панують в суспільстві. Про це свідчить дослідження «Вікова дискримінація українців», проведене на замовлення компанії 1+1 у 2019 році. 

1-1

Майже половина українців переконані, що роботодавці схильні брати на роботу молодих людей навіть з недостатнім досвідом. 48% вважають, що компанії, де працює переважно молодь, досягають більших успіхів. До прикладу у США станом на 2011 рік цей % дорівнював 14, а в сусідній Польщі – 20, що на 34% та 28% менше, ніж в Україні відповідно.  Це все базується на стереотипі, що розквіт творчого мислення відбувається до 40 років. Проблема ейджизму набуває таких масштабів, що в Україні почали запускати соціальні проекти з метою привернення уваги до неї.

cream-collab-space-central-pitch-deck-presentation

До прикладу, 1+1 запускає масштабну програму #забутипровік. У Львові понад рік тому стартував проект «Сиві та щасливі», направлений на промоцію активного та цікавого дозвілля для людей поважного віку. А у Києві ще в 2013-му Гарік Корогодський разом з Тіною Михайловською засновують благодійну організацію «Життєлюб», яка створює можливості для людей третього віку. Одна з ініціатив – це допомога у працевлаштуванні трудолюба, яка має однойменну назву. І такі проекти набирають все більшого охоплення.

Та чи справді вік так впливає на здатність людини працювати, освоювати нову інформацію та креативно мислити? 

У дитинстві я часто чула від старших людей: «Що ви за діти такі, ми у вашому віці…», «Що ти в тому розумієш, от підростеш дізнаєшся» і так далі. Окрім обурення, це викликало страх бути людиною старшого віку, яка думає, що знає більше за всіх, а особливо за молодше покоління. Примножує страх ще й привитий радянським вихованням акцент на стабільність. Прикра ілюзія. 

Дитячий страх довго не давав спокою, аж поки я не зустріла жінку, яка в свої майже 90 виглядала і почувалась абсолютно енергійною та тверезомислячою людиною, яку, здається, час не торкнувся. І це в той час як її ровесників уже давно немає в живих, а деякі 50-літні завчасно відправили себе на пенсію. У чому ж секрет? «Рух! Ніколи не можна переставати рухатись, діяти, бо рух – це життя», – відповіла вона мені. 

Напрошується думка, що не у віці справа. А що, як здатність приймати зміни залежить не від віку, а від типу мислення, гнучкості та відкритості до нового? 

При підборі персоналу не відкидайте кандидатів з огляду на вік, зустріньтесь і з’ясуйте, скільки в тієї людини є бажання до роботи та життя, як саме вона реагує на все нове, як дивиться на майбутнє – бачить можливості чи вважає, що все давно скінчено і змінити нічого не можливо.

На фоні глобального старіння та нестачі персоналу не тільки в Україні, а й в цілому світі, бути дискримінатором за віком – це як рубати гілку, на якій сидиш. Тому якщо не думати на кілька кроків вперед і не діяти, то незабаром ситуація на ринку праці сама змусить вас змінитись

Отож 5 порад, як почати працювати з людьми 45+:

  • Оцініть наявний персонал за віковим критерієм. Важливо бачити не загальну вікову картину, а з огляду на підрозділи, функціонал.
  • Визначте, на яких позиціях поважний вік буде перевагою. Наприклад, офіціанти. Якщо це кафе з домашньою кухнею, офіціантка поважного віку буде символом затишку. Якщо у вас ресторан з високою кухнею, шукайте офіціантів поважного віку, адже у всьому світі ознакою високого рівня обслуговування є чоловік у віці. Не забувайте про позиції, які для молоді не цікаві чи не «престижні» – їх критично необхідно заповнювати охочими. Яскравим прикладом тут буде покоївка. 
  • Адаптуйте робочі місця для людей старшого віку з врахуванням специфіки. Підготуйте персонал, аби колеги бачили вашу позицію. І що важливо самі наберіться терпіння, зміни потребують багато енергії та витримки від усіх учасників процесу. Створіть умови на робочому місці, за яких людина старшого віку зможе виконувати завдання ефективно.
  • Виховуйте в колективі атмосферу персональної цінності кожного. Не варто очікувати від людини того, що вона в принципі зробити не може. Доручайте лише те, що виходить найкраще. Якщо не виділяти таких переваг, а усіх рівняти в нерівному колективі (за освітою, навиками, можливостями, віком і т.д.), то отримаєте демотивацію серед ефективних спеціалістів і мотивацію серед «другорядних» виконавців.
  • Займіться пошуком людей поважного віку. Тут важливо закцентувати увагу на тому, що позиція не має вікових обмежень, обрати відповідні джерела пошуку (обов’язково включити інші канали окрім інтернету, які активно використовує це покоління). Обов’язковим етапом відбору повинна бути особиста розмова – тільки так можна визначити, чи справиться кандидат із завданнями, чи пасує він ментально і чи достатньо гнучке має мислення.

Важливо: відкрита позиція в цілеспрямований підбір персоналу 45+ може стати фішкою вашого готелю чи навіть частиною корпоративної соціальної відповідальності вашого бізнесу.

Галина Патейчук, HR-partner комунікаційної агенції Perfect PR