Ми використовуємо cookies-файли Погодитись

Всеукраїнську ініціативу ОККО «Благаю, живи! Безпека на дорозі» визнали найкращим соціальним проєктом у премії X-RAY Marketing Awards

18 березня 2021

Агенція Perfect PR спільно з ОККО втілила соціальний проєкт «Благаю, світись!» про необхідність світловідбивачів у темний період доби.

ОККО вже сім років працює над підвищенням рівня безпеки на дорогах України. А мультиформатний соціальний проєкт «Благаю, живи! Безпека на дорозі», який впроваджує компанія, охопив близько 10 мільйонів українців.

З 2014 року ОККО втілює проєкт «Благаю, живи! Безпека на дорозі», щоб вплинути на поведінку учасників дорожнього руху і спонукати їх відповідальніше ставитися до своєї безпеки й до життя і здоров’я інших людей.

«Робота ОККО прямо пов’язана з учасниками дорожнього руху, саме тому їхня безпека вже багато років залишається ключовим напрямом наших соціальних ініціатив», — коментує Ярослава Полякова, керівниця департаменту корпоративних комунікацій мережі АЗК ОККО.

ОККО реалізувала багато проєктів, пов’язаних з промоцією ременів безпеки, дитячих автокрісел, а також працювала з проблемою використання гаджетів за кермом. А 2020 рік компанія присвятила важливості використання пішоходами світловідбивачів у темний період доби.

Проєкт «Благаю, світись!» складався з двох етапів: масштабної лазерної проєкції соціального ролика на будівлі бібліотеки імені В. І. Вернадського у Києві та національної олімпіади для школярів, у якій діти самі знімали ролики про світловідбивачі й викладали їх у соцмережі.

«За місяць в олімпіаді взяли участь понад 100 шкіл. А за хештегом #благаюсвітись у соцмережах діти розмістили власні відео про правила дорожнього руху і важливість світловідбивних елементів на одязі. Ми розуміємо, що створення культури використання світловідбивачів — тривалий процес, тому працюємо над цим системно», — розповідає Ярослава Полякова.

ОККО розробляла і втілювала проєкт разом з агенцією публічних комунікацій Perfect PR.

«Ми намагалися знайти такий формат кампанії, який би звернув увагу на справжній масштаб проблеми й охопив якнайширшу аудиторію. І нам це вдалося — у результаті проєктом «Благаю, світись!» ми охопили понад чотири мільйони українців, — розповідає Наталія Улинець, СЕО Perfect PR. — Для нас такі проєкти не тільки цікаві, а передусім дуже цінні, бо вони орієнтовані на те, щоб впливати на поведінку і змінювати звички людей».

X-RAY Marketing Awards — це щорічна премія від онлайн-медіа MMR і бізнес/медіа бюро еkonomika +, яка визначає найкращі проєкти креативної індустрії. Всі охочі мали можливість віддати голос за компанію чи агенцію, які, на їхню думку, найкраще адаптувалися до викликів 2020 року і вразили своїми маркетинг-рішеннями, комунікацією чи ребрендингом.

×

“Римський імператор Калігула був великий жартівник. Він любив комічні вистави з перевдяганнями, і сам в них охоче брав участь. Робив це публічно, збираючи великі маси глядачів на стадіони і арени. Спочатку народ його сліпо обожнював і готовий був на руках носити. Простим людям подобалося, як молодий імператор тролить місцевий парламент. Наприклад, Калігула оголосив, що призначить свого коня сенатором. Всі вирішили, що це – круто і сміялися вдалому жарту. А він з посмішкою спершу записав свого коня в цивільний стан – за законом в парламенті міг бути тільки корінний римлянин – а після призначив, таки, сенатором. Коня! Хтось говорив, що подібне є нехтуванням здорового глузду і насмішкою над державним устроєм. Але народ парирував, що це – креативно, смішно і, оскільки стосується лише сенаторів, то нехай собі тролить їх далі.

Тут Калігула оголосив, що призначає свого коня-сенатора консулом. А згідно з античною традицією, консули були вищими держ.особами і управляли областями, які входили до складу імперії. Ось тут вже громадяни зрозуміли, що з імператором щось не те, і прийшли в двіж. І тут маска коміка була скинута: Калігула відповів жорстоким терором, що дуже характерно для істериків, коли щось йде не по-їхньому.

Одночасно виявилися й інші сюрпризи – порожня скарбниця, розвал економіки, втрата союзників, активізація зовнішньої загрози. Виявилося, що веселий імператор був повністю некомпетентний у всіх сферах, крім самопіару і видовищ. Громадяни прозріли, але було пізно: країна опинилася на межі краху. Ситуацію врятувала армія, яка збунтувалася через затримку заробітної плати, і поперла на Капітолій. Військові прибрали Калігулу і призначили керувати країною маріонетку Клавдія. Але той, як і попередник, став застосовувати інструменти диктатури і терору.

Народ активно вимагав повернути громадянські права, демократичні інститути, і волав до совісті військових. Ті показували цивільним дулю, зі словами, що не допустять, щоб незрілі особистості, ласі до видовищ, вирішували долю імперії. Але, управлінці і економісти з військових виявилися так собі. Імператорів стали міняти одного за іншим, за принципом: не зміг забезпечити дива – пішов геть. Деякі й року не затримувалися, звільняючи місце для наступного.Ця чехарда остаточно підірвала економіку країни.

Нарешті, методом проб і помилок, призначили імператором тлумачного управлінця Марка Кокцей Нерву. Це був серйозний чиновник, розбирався в економіці, поважав закони і був хорошим дипломатом. Він повернув демократичні інститути, підняв Рим з попелу, відновив права пригноблених і здружився з лояльними сусідами. Римський орел розправив пір'ячко, країна зажила нормальним життям. Але тут народ вирішив, що чогось йому не вистачає. А саме – видовищ. Як виявилося, люди не награлися в Калігулу, і висновків не зробили.

Імператор Марк відповів, що країні не до веселощів, треба затягнути пояси, зміцнювати оборону, тільки жорсткою економією можна забезпечити розвиток. Люди сказали «ні», і Марка теж змістили, причому – пов'язали і заморили голодом, для науки всім наступним «рятівникам нації». Наступні загравали з народом і сенаторами, але це ситуацію не врятувало. Бардак в країні був ще той. А тут їхнім сусідам доперло, що гріх не половити рибку в цій муті з вигодою для себе. Вони стали нападати і відхоплювати від Риму шматок за шматком. Знову ситуацію взяли в свої руки військові.

Пощастило з полководцем Аецієм, який розігнав сенат і очолив військову диктатуру. Але закони економіки підпорядковувалися військового статуту, і ситуація всередині країни ставала все гірше і гірше. Імперія ще утримувала зовнішні кордони за рахунок патріотизму і самовідданості легіонів. Хоча грошей їм платили все менше. Скоро і легіони видихнули, вирішивши, що з якого дива вони повинні гинути за невдячних співгромадян, і потихеньку стали саботувати. А після прийшли варвари... І нікого в країні не знайшлося, хто міг би дати їм відсіч. Так закінчилася історія вічного міста.

.......................................................................................................

P.S. Це був короткий виклад подій, що призвели до занепаду Римської імперії. Тут немає алюзій на нашу дійсність. Але, пам'ятати історію – необхідно, тому що, як говорив Джордж Сантаяна – «вона повертається, якщо про неї забувають».

І ще одне: «Погано – забувати, ще гірше – не знати її, і ніколи не цікавитись нею».

Сповіщення