Ми використовуємо cookies-файли Погодитись

Особливості комунікацій в аграрній галузі

22 2021 / Ревіде Зіятдінова
Зміст

За останніми комунікаційними дослідженнями українського аграрного ринку, 89% компаній використовують PR-інструменти у своїй діяльності. Проте дослідники підкреслили брак стратегічного і комплексного підходу до комунікацій більшості компаній. Ділимось особливостями комунікацій для аграрних компаній.

Спеціалізовані події

Кожен аграрій якнайменше раз у рік відвідує виставку, форум, конференцію як для пошуку необхідних товарів для власного бізнесу, так і представлення власної продукції. Серед чисельної кількості українських та закордонних виробників – легко загубитись. Тому окрім традиційної поліграфії та зразків продукції, слід креативно підійти до оформлення стендів, аби відокремитись від конкурентів та привернути увагу учасників події. Сучасними інструментами для цього є VR-технології, або відео 3600, 3D-голограми тощо. Запропонуйте цікаву презентацію вашого продукту й біля вашого стенду не зникатиме черга охочих протестувати новинку.

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook
Підписатись

Комунікації у несезон

Фактор сезонності у аграрній галузі ключовий. Пошук та закупівля насіння, мінерального добрива, необхідної техніки, періоди посівної, підживлення, збору врожаю – дуже насиченні для всіх аграріїв. Проте це не означає, що у несезон, як от взимку, слід припиняти комунікації компаній. Адже це якраз період, коли аграрії мають більше вільного часу і на них можна скеровувати комунікаційні меседжі у діджиталі, спеціалізованих форумах, галузевих медіа. Окрім корисного та інформативного контенту у несезонний період з аудиторією можна спілкуватись інтерактивним контентом, мем-джекінгом. Останній може мати великий віральний ефект, що сприятиме збільшенню впізнаваності вашого бренду.

Підпишіться на нашу сторінку в Instagram
Підписатись

Не аграрними медіа єдиними

Якісно розроблена медіабаза – ключова перевага ефективних розсилок та комунікації з редакціями. Окрім аграрних медіа (як онлайн, так і друкованих форматів) слід звертати увагу й на загально-суспільні й ділові ЗМІ. На це є кілька причин: на таких медіамайданчиках менша конкурентність з іншими операторами ринку, що активно промуються в аграрних медіа; ділові ЗМІ ймовірно читають представники В2В сегменту, а отже це гарна можливість зарекомендувати себе там. Якщо ваша компанія діє веде діяльність лише у певному регіоні, обов’язково комунікуйте на регіональних майданчиках. Це сприяє формуванню репутації компанії на локальному рівні та бренду роботодавця.

Відгуки експертів та учасників ринку

Аграрне ком'юніті – дуже розвинене в Україні. Зазвичай оператори ринку, контрагенти знають одне одного, комунікують на галузевих подіях, онлайн платформах, довіряють експертним думкам колег й науковців. Тому спільні матеріали, колаборації, відеовідгуки про вашу продукцію від ваших клієнтів та інших учасників аграрного ринку завжди мають позитивний ефект у побудові лояльності до довіри до вашої компанії.

Підпишіться — все про PR зібрали в телеграм-каналі
Підписатись

Омніканальний підхід

Омніканальний підхід – тренд у комунікаціях для багатьох галузей та аграрна не виключення. Онлайн та офлайн формати медіаресурсів, власні майданчики, участь та партнерство у подіях, співпраця з лідерами думок – комплексне та систематичне використання цих каналів й інструментів налагоджують ефективну комунікацію як з В2В, так і з В2С аудиторією.

Авторка: Ревіде Зіятдінова

×

“Римський імператор Калігула був великий жартівник. Він любив комічні вистави з перевдяганнями, і сам в них охоче брав участь. Робив це публічно, збираючи великі маси глядачів на стадіони і арени. Спочатку народ його сліпо обожнював і готовий був на руках носити. Простим людям подобалося, як молодий імператор тролить місцевий парламент. Наприклад, Калігула оголосив, що призначить свого коня сенатором. Всі вирішили, що це – круто і сміялися вдалому жарту. А він з посмішкою спершу записав свого коня в цивільний стан – за законом в парламенті міг бути тільки корінний римлянин – а після призначив, таки, сенатором. Коня! Хтось говорив, що подібне є нехтуванням здорового глузду і насмішкою над державним устроєм. Але народ парирував, що це – креативно, смішно і, оскільки стосується лише сенаторів, то нехай собі тролить їх далі.

Тут Калігула оголосив, що призначає свого коня-сенатора консулом. А згідно з античною традицією, консули були вищими держ.особами і управляли областями, які входили до складу імперії. Ось тут вже громадяни зрозуміли, що з імператором щось не те, і прийшли в двіж. І тут маска коміка була скинута: Калігула відповів жорстоким терором, що дуже характерно для істериків, коли щось йде не по-їхньому.

Одночасно виявилися й інші сюрпризи – порожня скарбниця, розвал економіки, втрата союзників, активізація зовнішньої загрози. Виявилося, що веселий імператор був повністю некомпетентний у всіх сферах, крім самопіару і видовищ. Громадяни прозріли, але було пізно: країна опинилася на межі краху. Ситуацію врятувала армія, яка збунтувалася через затримку заробітної плати, і поперла на Капітолій. Військові прибрали Калігулу і призначили керувати країною маріонетку Клавдія. Але той, як і попередник, став застосовувати інструменти диктатури і терору.

Народ активно вимагав повернути громадянські права, демократичні інститути, і волав до совісті військових. Ті показували цивільним дулю, зі словами, що не допустять, щоб незрілі особистості, ласі до видовищ, вирішували долю імперії. Але, управлінці і економісти з військових виявилися так собі. Імператорів стали міняти одного за іншим, за принципом: не зміг забезпечити дива – пішов геть. Деякі й року не затримувалися, звільняючи місце для наступного.Ця чехарда остаточно підірвала економіку країни.

Нарешті, методом проб і помилок, призначили імператором тлумачного управлінця Марка Кокцей Нерву. Це був серйозний чиновник, розбирався в економіці, поважав закони і був хорошим дипломатом. Він повернув демократичні інститути, підняв Рим з попелу, відновив права пригноблених і здружився з лояльними сусідами. Римський орел розправив пір'ячко, країна зажила нормальним життям. Але тут народ вирішив, що чогось йому не вистачає. А саме – видовищ. Як виявилося, люди не награлися в Калігулу, і висновків не зробили.

Імператор Марк відповів, що країні не до веселощів, треба затягнути пояси, зміцнювати оборону, тільки жорсткою економією можна забезпечити розвиток. Люди сказали «ні», і Марка теж змістили, причому – пов'язали і заморили голодом, для науки всім наступним «рятівникам нації». Наступні загравали з народом і сенаторами, але це ситуацію не врятувало. Бардак в країні був ще той. А тут їхнім сусідам доперло, що гріх не половити рибку в цій муті з вигодою для себе. Вони стали нападати і відхоплювати від Риму шматок за шматком. Знову ситуацію взяли в свої руки військові.

Пощастило з полководцем Аецієм, який розігнав сенат і очолив військову диктатуру. Але закони економіки підпорядковувалися військового статуту, і ситуація всередині країни ставала все гірше і гірше. Імперія ще утримувала зовнішні кордони за рахунок патріотизму і самовідданості легіонів. Хоча грошей їм платили все менше. Скоро і легіони видихнули, вирішивши, що з якого дива вони повинні гинути за невдячних співгромадян, і потихеньку стали саботувати. А після прийшли варвари... І нікого в країні не знайшлося, хто міг би дати їм відсіч. Так закінчилася історія вічного міста.

.......................................................................................................

P.S. Це був короткий виклад подій, що призвели до занепаду Римської імперії. Тут немає алюзій на нашу дійсність. Але, пам'ятати історію – необхідно, тому що, як говорив Джордж Сантаяна – «вона повертається, якщо про неї забувають».

І ще одне: «Погано – забувати, ще гірше – не знати її, і ніколи не цікавитись нею».

Сповіщення